Шанований мною Семен Фішелевич Глузман так несподівано і приємно для мене написав ось такі гарні слова про мою книгу #Зрада vs #Перемога:
"Решил, наконец, перебрать подаренные книги. Очень разные, от тюремных воспоминаний до рафинированной современной философии
…Жарко. Философию сегодня осваивать не могу, отложил до лучших, прохладных времен. Остановился на сборнике интервью Галины Плачинды, уже читанном. Прекрасный журналист, она сумела у каждого найти главное. Только сейчас… увидел: каждый из собеседников Галины говорит своим особенным языком, в каждом её интервью – своя музыка.
Редкий дар. Скорее публициста, тонкого, внимательного и совсем не сладкого. Это необычная для Украины журналистика. Что-то подобное сделал Соломон Волков, беседуя с музыкантом Ростроповичем и поэтом Бродским. Удивительно. Буду рекомендовать книгу Плачинды друзьям и знакомым в Европе и США, читающим по-украински, раньше этого не сделал..."
Зізнаюсь, карантин увів сумні корективи у мої плани з просування книги – кілька презентацій в українських вишах, які я планувала провести весною, було зірвано (устигла з презентацією побувати лише у львівській Alma mater, де все пройшло фанастично :)).
Тепер дуже сподіваюсь, що восени все-таки вдасться провести дві презентації – в Ужгородському на Івано-Франківському університетах.
Якщо у вас, друзі, є ідеї та побажання побачити мене (із книгою, звісно)), у вашому виші – гукайте. Я зрозуміла, що студентська аудиторія – найвдячніша, найнебайдужіша та найактивніша. Зрештою, думки людей, зібрані під палітуркою цієї книги – адресовані саме юним українцям, - тим, кому рано чи пізно доведеться виводити нашу країну з мороку нинішньої ідіократії.
І ще – з тиражу лишилося буквально пару сотень примірників, тож хто ще не придбав – звертайтеся. У книгарнях книга не з’явиться нікагда ;)