Дорогі міленіали (закреслено) люди, птахи, звірі!
А також – приватні підприємці, латентні активісти, фопи, чопи та інші неурядові форми життя.
Коротше всі, кому я пообіцяв на цьому тижні шото ісполніть – написати, наговорити, намалювати, наваяти – простіть (тут міг би бути капслок)!
Я ніхуя не зробив. Не написав, не наговорив, не наваяв. Простіть.
Простіть – бо і мені буде легше, і вас попустить.
Цей ваш грьобаний карантин сильно попсував моє психічне здоров'я – особливо ті ділянки мозку, де ще гніздилися любов і милосердя до людей. Папі чото стало шото очєнь тяжело.
Відміну карантину я, звісно, відсвяткував поверненням до sex-drugs-rock&roll. Тільки замість радості прийшли чомусь ревматизм, педикульоз, паркінсон і повбивавби. А жиланія зробить шото полєзне як не було, так і нема.
Натомість є жиланіє не робить нічого бесполєзного. А бесполєзне – практічєскі всьо.
Патамушо ми з вами, дорогі міленіали (закреслено) брати-і-сестри, попали не в високодуховну антиутопію кафки-орвела-замятіна – ми попали в мєдицинську брошуру М.Носова "Незнайка на Луне", де всі сильно туплять, і я з цієї нагоди туплю тоже. Туплю і прокрастиную як паслєдній олдскульний туберкульозник, туплю і прокрастиную, спльовуючи токсичне мокротиння на голови беспечних парижан.
Такшо простіть великодушно і фогет ебаут.
________________________________________
В якості хуйовенької відмазки – давній вірш про
ПРОКРАСТИНАЦІЯ
відкладаєш на завтра усе що потрібно зараз
відкладаєш на потім усе що задумав на завтра
незакінчені справи під стелю збиваються в хмари
нерозкраяні мрії в собі розкладаєш мов карту
тільки мапи земель необжитих – всуціль біла пляма
а на картах тарó – ані символів ні алегорій
недодумане вчора летить до помийної ями
недодумане нині іще ні про що не говорить
скільки дір у тобі? шкільки шпар поміж днем і ніччю?
скільки прірв поміж думкою словом і рухом?
ти поводишся так мов народжений жити вічно
от послухай себе
ти лиш тільки себе послухай:
«відкладаю на завтра усе що потрібно зараз..» –
ти навчився чекати а більше не вмієш нічого?
скільки паузу можна тримати практично без пауз?
скільки ждати пришестя прокрастинатора-бога?
так запитую в себе та вже відповім мабуть завтра
нині спати вкладаюсь в дедлайну прокрустове ложе
і про себе шепочу молитву просту наче мантра:
«я все зможу мій боже
повір я все зможу
я зможу»