Нарешті порахували голоси на окрузі №87 (Івано-Франківська область). Головна причина надмірних пристрастей в цьому окрузі полягала в тому, що три кандидати отримали приблизно рівну кількість голосів (а два кандидати – Василь Вірастюк і Олександр Шевченко – майже однакову), тому і такі емоції. Врешті решт депутатський десант «Слуг народу» і адмінресурс перемогли бабло і електоральні схеми О.Шевченка (і «коломойської команди»). Суто політично (і електорально) на користь В.Вірастюка спрацювали війна Зеленського проти Медведчука, популярність попереднього депутата від «слуг», який став мером міста Надвірна, і карантин, який зупинив електоральні «тури на Буковель» (одна з головних схем приваблювання виборців, яку застосовувала команда Коломойського-О.Шевченка).Безумовно, ці вибори навряд можна назвати такими, що відповідають класичним стандартам цивілізованої демократії. Навпаки, на цих виборах проявилися багато наших специфічних електоральних технологій, які пов’язані із стимулюванням як виборців, так і членів виборчих комісій. При всьому при цьому наші вибори є дуже конкурентними, що підтвердили і вибори в окрузі №87. Але свій результат треба ще і захистити під час підрахунку голосів, що також яскраво підтвердили вибори на Івано-Франківщині. Тому не дивуйтеся депутатському десанту. Це давно відома технологія «захисту результату», яку використовують різні політичні сили, як опозиційні, так і провладні. Взагалі вибори на окрузі №87 треба аналізувати не тільки політологам і соціологам. Думаю, що зараз самий час для аналізу цих виборів, особливо діяльності виборчих комісій, правоохоронними органами. От читаю в поважних виданнях про бюлетені за О.Шевченка, які нібито «зникли». Але треба бути коректними в термінах (щоб не виникало маніпуляцій). Скоріше за все, що цих бюлетенів за конкретного кандидата і не існувало. Додаткові голоси або приписували в протоколі, або були маніпуляції з перекладанням бюлетенів. Також, судячи по інформації спостерігачів, були і вкидання бюлетенів (на користь конкретного кандидата з баблом). І тому є що аналізувати правоохоронцям, і за що покарати маніпуляторів з виборчих комісій. Суто політично зверну увагу на гостре протистояння в окрузі №87 команд Зеленського в Коломойського. Ось так колишні союзники стали запеклими конкурентами. Це українська політика. Ще один цікавий сюжет в цьому контексті: колишні відчайдушні критики Коломойського, які розповсюджували байки про «слуг Коломойського», зараз, за різними джерелами, виступають на користь Олександра Шевченка і фактично підпрацьовують «слугами Коломойського». Ось така іронія політичної долі. Щодо «Слуг народу», то вибори на окрузі №87 стали для цієї партії справжньою teambuilding, можливо вперше. Як це не дивно, на місцевих виборах таке не проявлялося. Але саме такі випробування насправді формують і згуртовують будь яку партію. Свого часу «Наша Україна» гартувалася в зіткненнях на виборах в Мукачево (от де були бійки стінка на стінку з десятками депутатів з обох боків), та на майданах Помаранчевій революції. Такі ж випробування регулярно проходила на виборах і команда Юлії Тимошенко. Але для «Слуг народу» «ложкою дьогтю» вже традиційно став Микола Тищенко. Його скандально-епатажний стиль поведінки вкотре став головним інформаційним приводом, хоча були і більш значущі сюжети про ці вибори. Мені здається, що «слугам» треба вигадати якусь специфічну функцію для пана Миколи, щоб і для партії було корисно, і негативу від нього було б менше.