От якби не #карантин...?
Якби не карантин, я б не наважилася пірнути у такі свої глибини, про які краще не згадувати, бо там щось космічне. А коли винирнула, я стала іншою.
Мене тепер часто питають:" як так можно раптово почати писати #картини, коли ніде не вчився ніколи? Так не буває!"
Це для оточуючих раптово. І для оточуючих не буває.
Для мене ж це була безкінечність унутрішньої трансформації, яка зробила мене іншою....
А ще були бесіди із Богом. Багато.
Про них я промовчу.
Але те, що ви бачите зараз, це не тільки я, а це й Небо.
Дякую моїм янголам, дякую небу, яке почуло мене.
А карантин..ну що ж. Він просто змусив мене на деякий час зупинити свій біг за обрій, та зазирнути в середину.
І мені подобається така я.
І ця трансформація.
Тепер кожну картину я починаю з молитви. Це для мене, як ікони. Ікони світла та любові.
А ще живий доказ.
І надія на те, що майбутнє не менш цікаве.
І, може для цього зовсім не потрібен карантин. Може, потрібно просто інколи зупинитися.
І почути Небо всередині себе.
Olga Granovskaya
See More