Zyma Vasyl Posted by Zyma Vasyl
at 13-11-2020 01:56:58

Живе в мені коронавірус,
Це надокучливе єство,
І руки ніби з милом мились,
І дІрок в масці не було...

...

Але таки потрапив в мене,
Хтось вИдихнув, а я вдихнув,
І кров уже узяли з вени,
І в носа лізли, ледь не чхнув...

Часник, горілка, кУсні сала,
І сон від ранку до шести,
То в транспорті заснеш, бувало,
А то, здається: ти - не ти...

Пігулки, паніка і вечір,
Самотність - тиждень без людей,
І ловиш в стрічці кілька речень,
Про політічєских блядЕй...

І їсти щось не дуже. Треба,
Товчеш у себе, що знайдеш,
А тут ще осінь, сіре небо,
Тому нікуди і не йдеш...

Ще носом чую, смак - не дуже,
Самотньо куриш у вікно,
НедОпалки летять в калюжі,
Немов у авторськім кіно...

І не вмикаєш телевізор,
Хіба на декілька годин,
Отак переживаєш кризу,
На ціле місто - сам один...

Ще друзі у фейсбук напишуть,
Розкажуть, що у них і як,
Читаєш і чекаєш лИше,
Коли відчуєш щось на смак...

В мені помер коронавірус,
Недовго жив, хоч жив, як міг,
А може це мені приснилось,
Коли в маршруточці приліг?

Та ні, весь світ таки хворіє,
І я хворів, і ти, і він,
Вже навіть у очах біліє,
Від чотирьох кімнатних стін...

На вулицю вже навіть страшно,
Виходити, бо ця біда,
Чіпляється, як легковажно,
БродИтимеш туда-сюда...

Хоч вихідними - в карантині,
Ані в кав'ярню, ні в музей,
Я розглядаю на картині,
У сірих фарбах Колізей...

І їм тепер, немов уперше,
І цигарок - природній смак,
Коронавірус - перший вершник,
Якийсь страшний небесний знак...

Чи він навчив чогось? Не знаю,
Перехворів, як переспав,
Щоправда, ліг, як завжди, скраю,
На тижні другому упав...

Та і пішов, а він ще довго,
Лежатиме біля стіни,
Ну все, очуняв і почовгав,
Геть від оцього сатани....

Нехай живе собі без мене,
І я без нього проживу,
Це ж знов здавати кров із вени,
І не у сні, а наяву...

І знову одягаю маску,
Для світу - прорізи очей,
Ми всі потрапили у казку,
Недооцінених речей...

А він дивитиметься, знаю,
І слідом пІде, наче тінь,
А світ від нього утікає,
В бліде мереживо видінь...

See More