Кризовий базар у Косові.
Ніхто не знає що робити. Карантин - не карантин? Ніби на середу перенесли, але хто прийде у середу? Нікого не буде, хіба три каліки.
Та і базар уже зовсім не той, хіба десята частина яток працює у кращі дні, все позакривалося.
Ми пішли походити, звичайно. У масках.
Частина продавців азартно закусюють і навіть співають. ...
Є старожитності, є старі доріжки, косівська кераміка, але мізер порівняно з минулим.
Між рядами ходить патруль у складі поліцейського і тітушук з місцевого клубу, перевіряють масковий режим. На них особливо не зважають.
Що купила? Вишитих масок, чудесну тайстру - сумку ручної роботи, вовняні капці, герданчик, двосторонню вовняну ковдру 2х2.20, баранячу шкіру на килимок. Шкірою особливо задоволена, там руно як щітка на 15 см, велика, а ціна вдвоє впала від минулорічних, бо раніше це все у Європу вивозили.
Загалом атмосфера депресивна, незважаючи на чудесну погоду і пейзажі навколо.