Читаю новину - у МОЗа є домовленість про 10 млн. доз вакцини. Зроблено крок до поставок вакцини провідного виробника за прямими договорами. Вочевидь, це факт і однозначно позитивний. Круто, думаю. Хоч і з запізненням у майже рік, але ок. Вчитуюсь. Рамковий договір? Серйозно?Є поняття рамкової угоди. З законодавства про публічні закупівлі. Ще жодна вакцина не була і довго не буде закуплена в його межах. Колись прийдуть інші часи, інші обставини на ринках. Не зараз. То що це за "рамковий договір". У кодексах таке поняття відсутнє, щоб знати напевно, що мається на увазі. Про що мова?Ймовірно, про документ типу Memorandum of understanding чи Term Sheet. У такому випадку це попередні домовленості, у межах яких не виникають зобовязання. MoU/Term Sheet - це не договір купівлі-продажу/закупівлі. Сторони домовились домовлятись далі, так би мовити. Побіжний і оптимістичний розрахунок вартості 10 млн. доз вакцини від Pfizer (18 дол. за од.) - більше 5 млрд. грн. загальної вартості контракту. Таких фінансових призначень донедавна державний бюджет на закупівлю вакцини не містив. Залізне правило: не маєш призначень - не можеш брати договірні зобовязання. Остаточне підтвердження того, що маємо справу із укладанням попереднього документу, що не має зобовязувального характеру - нечіткі формулювання графіку поставок. Перші партії (які саме?) прибудуть найближчими місяцями (коли саме?) "Угадай мелодію" замість ясності. Хтось скаже - у МОЗа все під контролем. Не дарма ж щось говорять. Дозволю собі скепсис. Ще в липні минулого року я ставив під сумнів, що про вакцину хтось взагалі домовляється і що існує розуміння, як саме вона завозитиметься. На жаль, виявився правим - реальні домовленості та конкретні законодавчі ініціативи зявились в авральному режимі лише взимку. Хочу помилятись зараз. Хочу вірити, що країна скоро отримає шанс вийти з локдауну безповоротно. Це мій і професійний, і персональний інтерес. Зупинюсь щодо другого. Маю двох дітей-дошкільнят. Садочки закриті, ТРЦ закриті. Дідусі і бабусі дітей у Криму, до якого дістатись за умов суцільних карантинів - квест, екшн, пригоди з елементами передач на діскавері "я дивом лишився живим". Сидимо в Києві. Тривале перебування дітей вдома серйозно випробовує психічне здоровє. При чому всіх. Я не уявляю просидіти в такому режимі кілька років чи десятків років, як нам уже спрогнозували. Тож я дійсно хочу помилятись. Якщо так, то окей, коли там наша черга в Дії?...N.B. У будь-якому разі мати хоч і попередні, але ж домовленості краще ніж не мати жодних.