Тут нардепи зібралися слідкувати за вашим-нашим здоров’ям, шановні співвітчизники. Група депутатів-законотворців на чолі з головою Комітету з питань охорони здоров’я Михайлом Радуцьким тиждень тому зареєстрували законопроєкт 4142. Називається «Про систему громадського здоров’я».

Там є багато прикольного про карантин. Пропонується встановлювати його рішенням Кабміну. А далі – цікавіше. Наприклад, якщо карантин буде, то установи/організації зобов’язані надавати органам місцевої... влади свої автомобілі, приміщення, інше майно для проведення профілактичних і протиепідемічних заходів.

Ну, правильно ж. Навіщо морочити собі голови, нехай місцева влада стріляється. Громадяни платять податки, які йдуть в держбюджет? Ну і що? Чудова логіка.

Законопроєктом пропонується навантажити підприємців вище голови. Наприклад, суб’єкти господарювання будуть відповідальні за своїх підлеглих, які можуть становити ризик (!) для роботи та навчання. Якщо ви конкретно ухиляєтесь від щеплення, наприклад, то ваш начальник має право не пускати вас на роботу.

Громадяни зобов’язані тепер піклуватися про своє здоров’я та «гігієнічне виховання своїх дітей». Так і написали: «піклуватися про своє здоров'я та здоров'я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян». І ще – «брати участь у проведенні медико-санітарних заходів». І ще – «проходити обов'язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках».

Тобто, не хочеш піклуватися про своє здоров’я – викреслюємо! Повіяло Радянським Союзом. Є у мене така цинічна фраза: після 18 років кожна людина сама вирішує, як їй вмирати. Норма про те, що я зобов’язана піклуватися про своє здоров’я взагалі не витримує ніякої критики. Чому держава це має контролювати? Держава має створювати умови і інформувати мене про ризики, а вибір роблю я сама, і рішення приймаю я сама.

Не треба замість стадіонів, парків і скверів дозволяти будувати багатоповерхівки. Веломаршрути в містах і досі екзотика. Доступ до морських і річкових пляжів - обмежений через щільні забудови. Ну і так далі.

Стаття 14, наприклад, про права та обов’язки фізичних осіб, звучить так: «Кожен має право на: безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, дозвілля, відпочинку та навколишнє природне середовище».

Прекрасно! Практично повторює конституційну норму. І? Повторили – і далі що? Що з якістю харчових продуктів і питної води?

Обов’язкове щеплення для громадян від ряду хвороб. Ну, діти – зрозуміло. У нас і так діє закон про обов’язковість щеплень. Цей збільшить кількість щеплень?

Я поки що зрозуміла одне: держава хоче перекласти свої обов’язки на суб’єкти господарювань і на громадян. І штрафувати за невиконання. Ну а чого заморочуватися?

Забороняти і карати. Нічого нового. Йдемо шляхом найлегшого супротиву.

P. S. Ну обіцяла ж собі, не ходити на сайт Верховної Ради і не читати, що вони там збираються приймати!