НАСКІЛЬКИ ВАЖЛИВИМ/ОБОВ’ЯЗКОВИМ Є ПЛР-ТЕСТ НА SARS-CoV-2 ПРИ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ В НЕІНФЕКЦІЙНІ ВІДДІЛЕННЯ?
Зникнення ПЛР-скринінгу для планової госпіталізації, до якого всі встигли звикнути, в новому стандарті МОЗу (bit.ly/3mBYCDi) вчора стало предметом активного обговорення в ФВ.
Мотив зрозумілий – бюджетних коштів немає, а перекладання витрат на пацієнтів напередодні виборів викликає все більше обурення. До того метод ПЛР дає до 30% хибно-негативних результатів.
Тим не менш, виникає зрозуміле питання можливості підвищення ризику внутрішньолікарняного зараження SARS-CoV-2 після усунення ПЛР-скринінгу.
Наскільки високою є така загроза взагалі і який відносний внесок різних джерел внутрішньолікарняного розповсюдження інфекції?
Протягом 1-2 перших місяців пандемії, до запровадження суворого інфекційного контролю, включно з тотальними забороною відвідувань, носінням масок і негативним ПЛР для госпіталізації, частота заражень SARS-CoV-2 пацієнтів в неінфекційних відділеннях лікарень в Британії за різними данними складала 5-15-20% (bit.ly/3ceUTqD, bit.ly/2FzDwVB, bit.ly/32LNFXQ, bit.ly/2Aqfppo). Критеріями «достовірного» внутрішньолікарняного інфікування були поява позитивного ПЛР плюс-мінус симптоми після 14 дня госпіталізації, а «імовірного» – в терміни 7-14 днів, за відсутності при поступленні.
В більшості випадків вдалось встановити джерела інфекції. Це були інші пацієнти – сусіди по палаті або відділенню. В решті випадків ними могли бути медики, серед яких в той період частота ПЛР-позитивності досягала 27%.
Наскільки ефективними виявилися запроваджені суворі заходи інфекційного контролю, включно з ПЛР-скринінгом при госпіталізації і зонуванням?
Ось дані великої університетської лікарні Бостона (США): лише 1 випадок на >8 тис пацієнтів, які лікувались в неінфекційних відділеннях (bit.ly/2RNimW9).
Тобто, заходи виглядають доволі ефективними.
Яка світова практика щодо ПЛР-скринінгу пацієнтів перед/при планових або екстрених госпіталізаціях не з причини Covid за відсутності його можливих симптомів?
Національна служба здоров‘я Великої Британії (bit.ly/3cikOxp): при екстреній госпіталізації ПЛР-скринінг є обов‘язковий для всіх, і при негативних результатах його повторюють в стаціонарі через 5-7 днів. Перед плановими госпіталізаціями рекомендовані самоізоляція вдома на 14 днів (!) або, бажано, ПЛР <72 год. Проте зараз ПЛР при поступленні в британських лікарнях роблять практично всім (bit.ly/32LNFXQ).
В рекомендаціях ВООЗ від 29.06.20 зазначається, що ПЛР-контроль перед госпіталізаціями МОЖЕ застосовуватися деякими лікарнями «з урахуванням епідситуації в громаді і наявних ресурсів» (bit.ly/3mBrTOA). Але при екстрених госпіталізаціях він рекомендується в 100%. При неможливості ПЛР або затримці пацієнтам з можливими симптомами варто робити для скринінгу на COVID рентген або КТ легень.
Подібна позиція щодо бажаного ПЛР-скринінгу всіх пацієнтів, що госпіталізуються, за матеріальної можливості та при активному розповсюдженні інфекції в популяції надана в останьому перегляді відомого ресурсу UpToDate (bit.ly/2FJcafB).
Тобто, в світі ПЛР скринінг перед плановими госпіталізаціями вважають оптимальним, і він широко застосовується.
Який скрінінг використовують для персонала лікарень?
На початку пандемії частота виявлення SARS-CoV-2 серед працюючих в сфері охорони здоров’я досягала 30% і більше. При цьому, за різними оцінками, 50-90% з них інфікувались на робочих місцях (bit.ly/2RHBkOg), проте не тільки від пацієнтів, але й від колег.
Зараз розповсюдженість зараження медиків зменшилась, і за високої інцидентності COVID в популяції враховують також можливе позалікарняне інфікування.
Тому інфекційним контролем мають бути охоплені не тільки пацієнти, але і співробітники лікарень.
В світі він передбачає самооцінку симптомів самими медиками з самоізоляцією при появі. І маски в усіх приміщеннях лікарні, в т.ч. тих, де немає пацієнтів. Систематичний ПЛР-скринінг рекомендується тільки для тих, хто працює в домах для літніх людей.
Чи використовують в світі для інфекційного скринінгу безсимптомних пацієнтів і персоналу визначення антитіл (ІФА) замість ПЛР, як написано в українському стандарті?
Ні. Бо для виявлення заразних осіб він не є надійним, і дослідження можливої ефективності відсутні.
На завершення.
Оновлений стандарт МОЗ щодо ПЛР-скринінгу пацієнтів перед госпіталізацією не змінився кардинально, оскільки в попередній версії цей тест мав альтернативою ІФА. Проте наявність в ньому ПЛР давала можливість лікарням максимально ним користуватись, що відповідає світовій практиці.
Тепер ПЛР для таких пацієнтів вилучений із стандарту взагалі. Зверніть увагу: саме тоді, коли в Україні відбувається різке зростання захворюваності!
Заміна ПЛР на ІФА в інфекційному контролі є вітчизняним «ноу-хау». Бо не всі пацієнти, які чекають на свою операцію або хіміотерапію, звернуть увагу на появу легких респіраторних симптомів або ж подумають, «ну і що, ОРЗ багато».
Але ж державним менеджерам епідконтроль не цікавий, і моніторингом внутрішньолікарняного розповсюдження SARS-CoV-2 ніхто не переймається.
Бажаю всім здоров‘я, друзі!
#COVID19 #2019nCoV #коронавірус